На жаль, робота авіаційної галузі не обходиться без надзвичайних подій, реагувати на які мають фахівці, озброєні відповідними знаннями та навичками. Це – Диспетчер координаційного центру пошуку та рятування / Оператор технічних засобів контролю на безпеку / технік з аварійно-рятувальних робіт.

Спаціальність «Авіаційний транпорт»
Спеціалізація «Аварійне обслуговування та
безпека на авіаційному транспорті»

Згідно з вимогами керівних документів Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) та Державної авіаційної служби України виконання польотів без аварійного обслуговування та пошуково-рятувального забезпечення забороняється. Що надає величезне значення ролі фахівців даного профілю.

Оскільки до стану здоров’я таких фахівців існують особливі вимоги –вступники на зазначену спеціалізацію проходять медичну комісію (порядок та термін проходження якої визначений у Правилах прийому до ЛА НАУ).

Про особливості вступу на цю спеціальність – детальніше за посиланням.

Випусковою кафедрою для цієї кваліфікації є кафедра пошуку, рятування та авіаційної безпеки, яка має аудиторії, обладнані сучасними аудіовізуальними засобами, а для проведення практичних занять – спеціалізовані тренувальні зали та тренажери. На сучасному етапі силами навчального закладу та зацікавлених організацій на базі КЛА НАУ створюється спеціальний навчально-тренувальний центр де на сучасному європейському рівні створюються всі умови для відпрацювання усіх специфічних навичок, що потрібні для надійного, швидкого та ефективного виконання будь-яких робіт, пов’язаних з пошуком, рятуванням, першою допомогою та таким іншим.

План навчального процесу даної кваліфікації, крім загальноосвітніх, містить цикл спеціальних дисциплін, що забезпечують підготовку фахівців даного профілю.

Крім того, в процесі навчання курсанти виїжджають на навчально-тренувальні збори з автономного існування й виживання (2 тижні) та проходять практики в авіапідприємствах (фахова – 2 тижні, технологічна – 2 тижні) - в службі пошукового та аварійно-рятувального забезпечення польотів і в службі авіаційної безпеки аеропорту (авіакомпанії).

У складі даної спеціальності можна виділити окремі компоненти, кожен з котрих має свої особливості.

Аварійне обслуговування та безпека на авіаційному транспорті це:

- Найкраща основа для роботи у якості бортпровідника;
- Можливість роботи у широкому спектрі галузей, підприємств і робочих місць, у тому числі в авіапідприємствах;
- Вміння організувати роботу спеціалізованого кінологічного центру;
- Робота викладачем (інструктором) в навчальних закладах;
- Глибокі знання і володіння сучасними інформаційними технологіями;
- Можливість кар’єрного росту:
• Служба аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення авіапідприємства: начальник зміни – керівник рятувального підрозділу; старший (провідний) інженер з аварійно-рятувальних робіт; начальник служби;
• Служба авіаційної безпеки авіапідприємства: інспектор з авіаційної безпеки; начальник служби;
• Координаційний центр пошуку і рятування: диспетчер КЦПР; начальник КЦПР;
• Шлях до наукових досліджень (аспірантура, докторантура);

Пошук і рятування це:

- Місія з рятування людей в аварійних ситуаціях;
- Отримані знання та навички – основа для безпеки в побуті й на відпочинку (надання першої медичної допомоги);
- Вміння виживати в екстремальних умовах в різноманітних клімато-географічних зонах і умовах;
- Навички підготовки спеціальних собак-рятувальників (в тому числі на воді);
- Скрупульозні знання усіх ризиків, небезпек на транспорті й детальне володіння інформацією про конструкцію повітряних суден, обладнання, засоби й методи евакуації пасажирів й виживання;
- Знання особливостей проведення аварійно-рятувальних робіт в різноманітних географічних районах України;
- Глибокі знання процесів розвитку небезпечних явищ погоди;
- Готовність виконання рятувальних робіт на воді та під водою;
- Навички координації дій авіаційних пошуково-рятувальних сил;
- Реалізація вмінь й можливостей людей, які люблять екстрим;
- Спеціальна фізична підготовка рятувальників;
- Вміння організувати роботу аварійно-рятувальних та протипожежних служб в аеропорту;
- Навички використання альпіністського обладнання та верхолазної підготовки;
- Готовність до виконання рятувальних операцій в умовах сильного задимлення;
- Глибоке володіння правовими питаннями забезпечення безпеки життєдіяльності;
- Знання й навички розслідування аварій та катастроф;

Авіаційна безпека це:

- Навички проведення перемовин з потенційно-небезпечними людьми в повітрі та на землі;
- Профайлінг – спеціальні психологічні навички виявляти потенційно-небезпечних людей;
- Вміння організувати функціонування системи контролю на безпеку в аеропорту (огляд багажу, вантажу, пасажирів перед польотом);
- Вміння організувати функціонування системи охорони території аеродрому, аеропорту, та повітряних суден та інших об’єктів;
- Спеціальна фізична підготовка з елементами самооборони для захисту власного життя та життя навколишніх від можливих загроз;
- Робота зі службовими собаками в крупних міжнародних аеропортах з моніторингу пасажирів.

Отже, кожен випускник цієї спеціальності може знайти собі цікаву та престижну роботу відповідно до своїх власних вподобань та здібностей. На сучасному етапі фахівці даного напрямку є особливо затребувані на ринку праці, адже водночас з перерахованими професійними компетенціями володіють англійською мовою на високому рівні, а також (за бажанням) під час навчання отримують офіцерське звання на кафедрі військової підготовки КЛА НАУ.

Після закінчення навчання, випускникам присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра (термін навчання 4 роки). На базі бакалавра є можливість отримати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (термін навчання 1 рік).

«Авіатор» – це не тільки льотний персонал, а ще й чималий спектр різноманітних професій, які мають забезпечувати безпечне та ефективне виконання польотів. Кожен, хто прагне служити небу, може знайти для себе місце в цьому складному, але такому цікавому світі – світі авіації!

Так, на факультеті обслуговування повітряного руху Кіровоградської льотної академії НАУ можна отримати (за рахунок державного бюджету або на договірних умовах) унікальну і цікаву спеціальність, яка дає змогу працювати в авіаційній галузі - співробітник / диспетчер із забезпечення польотів.

Спеціальність «Авіаційний транспорт»
Спеціалізація «Аеронавігаційне забезпечення і планування польотів»

Той, хто обирає собі цю спеціальність, готується до виконання широкого кола завдань, пов’язаних з розробкою нормативних документів, підготовкою екіпажів до польоту, взаємодією з іншими службами і організаціями. Під аеронавігаційним забезпеченням і плануванням польотів (АНЗПП) розуміють підготовку, розрахунок і надання екіпажам даних на землі.

Співробітник/диспетчер із забезпечення польотів готує і обробляє документи і повідомлення для екіпажів, розраховує і планує польоти, здійснює передпольотну підготовку екіпажів (брифінг). Саме він стає тією інстанцією, яка зв’язує в єдине ціле і доставляє систематизовану підготовлену інформацію екіпажам повітряних суден. Тобто – від якості його роботи значною мірою залежить безпека, ефективність та економічна доцільність кожного окремого польоту. Саме він має розробити та надати екіпажу комплект інформації, враховуючи всі чинники виконання польоту, пов'язані з метеорологічними умовами за маршрутом, на аеродромі призначення і запасних аеродромах, роботу навігаційних засобів і обладнання, устаткування аеропортів, технічний стан повітряного судна та його льотні характеристики, а також визначення необхідної кількості палива для виконання польоту з урахуванням усіх вищезазначених умов.

Отже курсанти, які обрали цю спеціальність, вивчають широкий спектр як загальноосвітніх, так і спеціальних дисциплін. Майбутня робота вимагає також безумовної відповідальності, дисциплінованості, бездоганного володіння англійською мовою – система підготовки майбутнього співробітника/диспетчера із забезпечення польотів враховує все це.

Випускники можуть працювати:

1) у структурних підрозділах служби аеронавігаційної інформації (відділ міжнародних повідомлень (NОТАМ); відділ інформації; відділ публікацій; картографічний відділ; аеродромна служба аеронавігаційної інформації (брифінг));
2) в авіакомпаніях як співробітник/диспетчер із забезпечення польотів, або як співробітник відділу планування і забезпечення польотів;
3) у комерційних відділах авіакомпаній.

Після закінчення навчання, випускникам присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра (термін навчання 4 роки). На базі бакалавра є можливість отримати освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (термін навчання 1 рік).

Професія авіаційного диспетчера є однією з ключових в роботі авіаційної галузі. Вона виникла у часи, коли польоти повітряних суден почали набувати масового характеру й з’явилася необхідність керувати ними з землі, забезпечуючи виконання певних правил повітряного руху та організації повітряного простору. Так виникла система обслуговування повітряного руху, в якій диспетчер виконує найважливішу функцію безпосереднього впливу на роботу льотних екіпажів, безпеку та слушність руху їх повітряних суден.

Спеціальність «Авіаційний транспорт»
Спеціалізація «Управління повітряним рухом»
професійні права (робота в якості):
– диспетчер управління повітряним рухом

Авіадиспетчер надає екіпажам повітряних суден три види послуг – управління, інформування, допомога.

Управляє – визначає безпечний шлях виконання польоту, а потім дає дозволи (або забороняє) пілоту повітряного судна на зліт та посадку, зміну висоти або напряму польоту.

Всі екіпажі повітряних суден та служби аеропорту виконують його розпорядження.

Інформує – надає інформацію пілотам повітряних суден, яка вкрай необхідна для безпечного та ефективного польоту.

Допомагає – сприяє пілотам повітряних суден у безпечному завершенні польоту в аварійних ситуаціях.

Оскільки до стану здоров’я й професійно важливих якостей таких фахівців існують особливі вимоги – вступники на зазначену спеціалізацію проходять первинну медичну сертифікацію та професійний відбір (порядок та термін проходження яких визначені у Правилах прийому до ЛА НАУ).

Для виконання своїх особливих професійних завдань, авіадиспетчер повинен мати не тільки бездоганний психофізіологічний стан, але й - високий рівень інтелекту, глибокі теоретичні знання, стійкі практичні навички. Підготовка такого фахівця включає в себе широкий спектр як загальноосвітніх, так і спеціальних дисциплін – організація повітряного руху; управління повітряним рухом; організація та забезпечення польотів; запобігання авіаційним подіям; радіотелефонія та багато інших.

Майбутня робота вимагає також безумовної відповідальності, дисциплінованості, бездоганного володіння англійською мовою – система підготовки майбутнього авіадиспетчера враховує все це.

Детальну інформацію про цю спеціалізацію підготував та пропонує для ознайомлення претендентів головний провайдер аеронавігаційних послуг України  – Державне підприємство обслуговування повітряного руху України («Украерорух»), розмістивши її на спеціальному сайті www.controller.uksatse.ua

Після закінчення навчання, випускникам присуджується освітній ступінь бакалавра (термін навчання 4 роки). На базі бакалавра є можливість отримати освітній ступінь магістра (термін навчання 1 рік 6 міс).