Олешківські піски: як в Україні утворилася пустеля, видима з космосу

Олешківські піски займають лівобережну частину пониззя Дніпра в Херсонській області. Це величезний масив піску, який зусібіч оточують лісові насадження. У 2019 році NASA оприлюднило знімок цієї території, зроблений супутником Landsat 8: на ньому піщана ділянка має характерну овальну форму й різко контрастує із зеленим довкіллям.

Піщана основа масиву сформувалася задовго до появи тут людей. Її утворили давні відклади, пов'язані з льодовиковими процесами та водами Дніпра. Після танення льодовиків потужні потоки переносили маси осадових порід, і пісок накопичувався на річкових терасах. Згодом ці терени вкрила степова рослинність — рухомих дюн тут спочатку не було.

Ландшафт змінився через господарювання. У XVIII–XIX століттях на цих землях масово випасали овець: тварини знищували рослинний покрив і розбивали ґрунт копитами. Позбавлений природного захисту пісок підхопив вітер, і почали формуватися рухомі дюни та кучугури. NASA теж називає надмірний випас однією з головних версій перетворення території на напівпустелю.

Коли рухомий пісок почав загрожувати полям і населеним пунктам, навколо відкритих ділянок висадили великі масиви сосни. Так виник зелений пояс, який і нині добре видно з висоти. Ліс мав зменшувати силу вітру й стримувати поширення піску, хоча супутникові спостереження NASA фіксували, що місцями пісок усе одно просувався в лісові ділянки.

Попри перше враження неживої території, серед дюн ростуть рідкісні рослини, гриби й лишайники, трапляється житняк пухнастоквітковий. Є невеликі водойми та заболочені ділянки, а в пониженнях виникають саги — тимчасові або постійні озерця. Тут мешкають сліпак піщаний, пристосований саме до піщаних ґрунтів Нижнього Дніпра, гризун кандибка звичайна і невеликий тушканчик. Серед червонокнижних видів — степова гадюка, орлан-білохвіст і лежень.

Саме поєднання моря піску, озер, степової рослинності та рідкісних тварин робить Олешківські піски унікальною екосистемою, яку часто називають українською Сахарою.