Російський аналог Starlink: друга партія супутників не вийшла на цільову орбіту

Друга партія російських супутників зв'язку, які мали стати аналогом Starlink, провалила місію. Згідно з даними супутникового трекера N2YO, жоден із 16 апаратів, запущених 19 липня 2026 року, не досяг цільової висоти 870 км. Замість цього вони залишилися на орбіті 300-400 км, де через високий атмосферний опір швидко витрачатимуть пальне, що суттєво скоротить їхній термін служби. Деякі супутники вже почали неухильно знижуватися, готуючись до згоряння в щільних шарах атмосфери.

Попередній запуск також не був успішним: із перших 16 апаратів лише 12 вийшли на орбіту. Ці супутники забезпечують російським військовим лише короткі сеанси зв'язку — до півтори години на добу над територією України. Російська компанія «Бюро 1440» планувала розгорнути сотні таких апаратів, але зараз ці плани виглядають нереалістичними.

Загальний показник успішності запусків становить лише 37,5%. Крім того, Росія залежить від дефіцитних ракет-носіїв «Союз-2.1б», яких із 2022 року для всіх космічних потреб запустили лише 6-8 одиниць. За такої частоти Москва зможе вивести на орбіту максимум 128 супутників за чотири роки, тоді як для стабільного цілодобового зв'язку над Україною потрібно щонайменше 200-300 апаратів, як раніше зазначав радник президента України з оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов.

Ситуацію для Кремля ускладнюють українські удари по космічній інфраструктурі. У ніч на 15 серпня ЗСУ уразили ракетно-космічний центр «Прогрес» у Самарі, де виробляють ракети «Союз», а також атакували дронами космодром «Плесецьк». Це створює додаткові проблеми для виробництва і без того дефіцитних носіїв.

Невдачі з розгортанням мережі знижують ризики використання ворогом супутникового зв'язку для коригування ударів безпілотників по українських містах. Російська космічна програма, яка намагається компенсувати втрату доступу до Starlink після його вимкнення 1 лютого, продовжує зазнавати системних збоїв на етапі виведення апаратів на орбіту.