Атмосферного пилу поменшало на 10%: як це впливає на клімат

Пил в атмосфері зазвичай сприймають як забруднювач, але в кліматичній системі він виконує помітну роль: частинки відбивають частину сонячного світла назад у космос, і поверхня отримує менше енергії. Сумарно це дає невеликий охолоджувальний ефект.

Нова робота Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) зафіксувала, що впродовж 2003–2023 років кількість атмосферного пилу зменшилася приблизно на 10%. За висновком авторів, це скорочення могло дещо підсилити потепління, спричинене діяльністю людини. Результати опубліковано в журналі Science Advances.

Для аналізу дослідники поєднали супутникові спостереження, наземні вимірювання та атмосферні моделі. Такий набір даних дозволив оцінити зміни не лише в окремих регіонах, а й у глобальному масштабі.

Провідний автор дослідження Ашок Гупта, який раніше працював дослідником і асистентом наукового проєкту на кафедрі атмосферних та океанічних наук UCLA, а нині є науковцем у Vanderbilt University, назвав отримані результати найпереконливішим на сьогодні доказом того, що на початку XXI століття атмосфера Землі стала менш запиленою.

"Це найсильніший на сьогодні доказ того, що атмосфера Землі стала менш запиленою на початку XXI століття", – сказав Гупта.

Зниження рівня пилу в останні десятиліття стало поворотом у довгостроковій тенденції. За словами співавтора дослідження, атмосферного науковця UCLA Джаспера Кока, протягом значної частини XX століття кількість пилу в атмосфері, навпаки, зростала. Пік припав приблизно на 1980-ті роки. Причини як того зростання, так і подальшого скорочення досі не до кінця зрозумілі.

Кок зазначив, що зменшення пилу, ймовірно, зробило невеликий внесок у потепління, яке вже відбувається через викиди парникових газів.

"Оскільки атмосферний пил загалом має незначний охолоджувальний вплив на клімат, його нинішнє скорочення, ймовірно, дещо посилило потепління, спричинене діяльністю людини", – пояснив науковець.

Водночас дослідники не стверджують, що зменшення пилу є головною причиною глобального потепління. Йдеться лише про додатковий фактор, який може впливати на енергетичний баланс планети поряд із набагато масштабнішим впливом парникових газів.

Основна частина атмосферного пилу надходить із Північної півкулі. Значну роль відіграють пустелі Північної Африки, зокрема Сахара, а також пустельні регіони Азії, серед яких Гобі. Пилові частинки здатні переноситися на тисячі кілометрів: у червні 2020 року пил із Сахари перетнув Атлантичний океан і досяг Північної Америки.

Сучасні джерела пилу не обмежуються природними пустелями. Частина частинок утворюється на висохлих озерних та водно-болотних територіях, де люди змінили водний баланс заради сільського господарства або інших потреб. Серед таких місць дослідники називають озеро Солтон-Сі та долину Оуенс у Каліфорнії, Велике Солоне озеро в штаті Юта, а також Аральське море на кордоні Казахстану та Узбекистану. Висихання водойм оголює ґрунт, який легко піднімається в повітря під дією вітру, тож скорочення глобальної кількості пилу не означає, що всі регіони стають чистішими.

Пил впливає не лише на температуру планети. Він переносить мінерали та поживні речовини, які осідають на суші й у Світовому океані, а в деяких екосистемах такий перенос є важливим джерелом необхідних елементів. Водночас пил залишається фактором забруднення повітря, а його осідання на снігу та льоду зменшує відбивну здатність цих поверхонь: темніший сніг або лід поглинає більше сонячної енергії, що може прискорювати танення.

"Зменшення кількості пилу має й інші потенційні наслідки для екосистем, якості повітря та атмосфери", – зазначив Кок.

Причини сучасного скорочення пилу ще належить встановити. Гупта продовжує дослідження у Vanderbilt University у співпраці з UCLA. Науковці намагаються з'ясувати, яку частину змін можна пояснити змінами поверхневих вітрів та іншими екологічними факторами, а також як ці процеси можуть розвиватися в майбутньому кліматі. Попри зниження рівня пилу з 1980-х років, його кількість в атмосфері все ще залишається вищою, ніж до початку індустріальної епохи.