Астрономи прослухали 6 млн зірок: сигналів інопланетян не знайдено

Дослідниця з Манчестерського університету Луїза Мейсон перерахувала обсяг пошуків позаземних сигналів і з'ясувала, що радіотелескопи фактично просканували понад 6 мільйонів зірок — у 20 разів більше, ніж вважалося раніше.
У межах програми SETI астрономи давно намагаються вловити радіосигнали від потенційно розвинених цивілізацій. Раніше в каталогах фігурувала цифра у 288 тисяч зірок, охоплених спостереженнями. Однак Луїза Мейсон з Манчестерського університету переглянула ці дані й дійшла висновку, що реальний масштаб пошуку значно більший.
Два великі радіотелескопи — Green Bank у США та Parkes в Австралії — провели 1327 сеансів спостережень. Під час кожного наведення на цільову зірку прилад фіксує випромінювання від усіх об'єктів, що потрапляють у поле його «зору». Серед них є багато тьмяних зірок, невидимих для оптичних інструментів, але здатних випромінювати радіохвилі.
Щоб врахувати ці непомітні об'єкти, Мейсон застосувала комп'ютерну модель галактики, відому як модель Безансона. Завдяки їй вдалося додати до підрахунку всі «невидимки» й отримати підсумкову кількість — понад 6 мільйонів зірок. Попри такий масштаб, жодного штучного сигналу виявлено не було.
Варто зазначити, що навіть 6 мільйонів — це лише незначна частка від приблизно 100 мільярдів зірок у Чумацькому Шляху. До того ж кожен об'єкт прослуховувався лише кілька хвилин і у вузькій смузі частот. Традиційно SETI орієнтувався на так звану «водяну діру» — діапазон між випромінюванням водню та гідроксилу, який легко проходить крізь атмосферу Землі.
Мейсон пішла іншим шляхом: вона використала архівні дані обсерваторії ALMA, що розташована в чилійській пустелі Атакама і налічує 66 антен. Цей інструмент працює на значно вищих частотах, ніж традиційні радіотелескопи. Це перший в історії пошук позаземних сигналів у такому діапазоні. Результат також виявився нульовим, однак сам факт перевірки відкриває новий напрям для майбутніх досліджень.
Підхід із моделюванням і розширенням діапазонів застосовують не лише в радіопошуку. Наприклад, NASA вивчає складні органічні сполуки на Марсі та досліджує хімічні процеси на Титані, припускаючи, що позаземне життя може мати форми, відмінні від земних. Поки що пошуки не дали позитивного результату, але кожне нове спостереження звужує простір для гіпотез і вказує, де варто шукати далі.







