США замовлять нові космічні сенсори для стеження за швидкісними цілями

Космічні сили США обрали компанію Leonardo DRS для створення перспективного сенсора, призначеного для стеження за високошвидкісними об'єктами з космосу. Угоду оформлено через механізм Other Transaction Agreement, який пришвидшує перехід від прототипу до польових випробувань.

Цей контракт є частиною серії угод Космічних сил США, сукупна вартість яких перевищує 500 мільйонів доларів. Новий сенсор створюватиметься як автономна система на базі вже наявних технологій розробника. Серед ключових вимог замовника — економічна ефективність, придатність до серійного виробництва та надійність ланцюга постачання.

Розробка відображає зміну підходу США до космічного стеження: замість пасивного сповіщення про запуски ракет акцент зміщується на безперервний супровід цілей, що критично для боротьби з гіперзвуковими та маневровими загрозами. Втрата контакту з об'єктом значно знижує користь від первинного виявлення, тому нова система має забезпечувати стабільну передачу даних до командно-контрольних мереж і засобів ураження.

Виробник поки не розкриває вартість угоди, орбітальну конфігурацію чи конкретний перелік цілей, за якими спостерігатиме апарат. Leonardo DRS раніше створювала інфрачервоні системи для відстеження балістичних і гіперзвукових ракет, однак не уточнюється, чи новий сенсор орієнтуватимуть на космічні апарати, ракети чи повітряні загрози.

Leonardo DRS є дочірньою структурою італійського концерну Leonardo S.p.A., який цього року відкрив підрозділ в Україні. Італійська компанія планує випробувати власний купол ППО Michelangelo у бойових умовах на українській території.

Нагадаємо, що США нарощують виробництво ракет-перехоплювачів для Patriot і THAAD після виснаження запасів через війну в Україні та конфлікти на Близькому Сході. Пентагон уже підписав з Lockheed Martin і Northrop Grumman контракт на понад 3 мільярди доларів, що передбачає потроєння випуску ракет Patriot та збільшення виробництва компонентів для THAAD у чотири рази.

Водночас Росія намагається посилити власну космічну присутність, шукаючи альтернативу Starlink, але зіткнулася з проблемами. Друга партія з 16 супутників зв'язку «Рассвєт», запущена 19 липня, не вийшла на заплановану орбіту: більшість апаратів опинилася на висоті 300–400 кілометрів замість необхідних 550–870, а два супутники можуть увійти в атмосферу. Станом на кінець серпня лише 37,5% запущених апаратів досягли стабільної робочої орбіти.