Удари по космічній інфраструктурі РФ відтермінували запуск супутників «Рассвет»

Українські удари по об'єктах російської космічної програми почали давати відчутний ефект: пошкодження окремих елементів інфраструктури змушує Москву відкладати виведення супутників на орбіту. Про це в ефірі 24 Каналу заявив президент Української авіаційної асоціації пілотів Геннадій Хазан.

23 серпня безпілотники зафіксували в районі космодрому Плесецьк в Архангельській області, що за майже 2 тисячі кілометрів від України. Поруч розташоване закрите місто Мирний, яке обслуговує цей об'єкт. Через закритість військового майданчика точні наслідки атаки поки що невідомі — їх можна буде оцінити лише після отримання супутникових знімків.

Хазан наголосив, що удари по Плесецьку ускладнюють використання космодрому у військових цілях. Це не поодинокий випадок: раніше атака припала на підприємство, де виготовляють космічні апарати, а тепер під загрозою опинився майданчик для їхнього запуску. Навіть пошкодження допоміжної інфраструктури може зупинити роботу космодрому на кілька місяців, а затримки на різних етапах накопичуються.

«Два-три місяці затримки зробили на одному заводі, два-три місяці на космодромі Плесецьк, ще десь два-три. Ми вже бачимо сім-дев'ять місяців затримки у впровадженні повномасштабної системи», — пояснив авіатор.

Для розгортання угруповання Росії потрібен безперервний ланцюг: від виробництва апаратів і двигунів до пускових комплексів і самого космодрому. Вихід з ладу будь-якого елемента унеможливлює роботу за планом. Ця послідовність ударів відтерміновує появу системи, яку росіяни могли б використовувати для військового зв'язку та керування озброєнням.

За словами Хазана, розгортання такого угруповання створило б додаткові загрози для України, зокрема дозволило б керувати реактивними «Шахедами» на великих відстанях. «Росіяни могли б використовувати свої умовні „старлінки“ для керування реактивними „Шахедами“. Для України це було б набагато гірше і складніше. Але цього не відбувається і, я вважаю, певний час не відбуватиметься», — зазначив він.

Робота по програмі охоплює всі її складові ще до виведення супутників: місця виробництва та компактного зберігання, пускові установки, запаси пального та заводи з виготовлення реактивних двигунів. Хазан порівняв комплекс із механізмом, який не працює без жодної деталі: «Це настільки складний комплекс, що на трьох колесах він не поїде. Для того, щоб супутники були виведені в космос, має бути все від „А“ до „Я“. Якщо якоїсь букви чи навіть коми бракує — система не працює».

Уражати вже розгорнуті супутники проблематичніше через ризик утворення космічного сміття, яке може загрожувати іншим апаратам на низьких навколоземних орбітах. Тому ефективніше знищувати об'єкти на землі: на виробництві, складах, пускових установках. «Найкраще знищувати ці об'єкти в місцях виробництва або компактного зберігання, пускові установки, паливно-мастильні матеріали, спеціальні заводи з виробництва реактивних двигунів — щоб не було можливості реалізувати цей проєкт», — підсумував експерт.