США вперше визнали: на орбіті розгорнуто орбітальні засоби контролю космосу

Космічні сили США вперше публічно підтвердили, що мають на орбіті озброєння. За словами представника відомства, йдеться про «орбітальні засоби контролю космічного простору», які можуть застосовуватися як з оборонною, так і з наступальною метою. Конкретних назв, типів чи тактико-технічних характеристик цих систем американська сторона не оприлюднила.

Під контролем космічного простору у США розуміють комплекс заходів, який поєднує протидію можливостям супротивника та захист власних супутників. Саме на цьому напрямі Вашингтон зосереджує увагу, передусім через потенційні загрози з боку Китаю та Росії.

У Космічних силах США зазначають, що Пекін нарощує космічні й протикосмічні спроможності в межах військової модернізації. Москва, своєю чергою, трактує космос як окремий театр бойових дій і вважає перевагу в ньому ключовим чинником майбутніх конфліктів.

Мілітаризація космосу сягає часів космічної гонки: після запуску СРСР «Супутника-1» 1957 року обидві наддержави почали розробляти засоби захисту власних апаратів і знищення чужих. У 1967 році держави підписали Договір про космос, який забороняє виводити на орбіту зброю масового знищення, але не поширюється на інші види озброєнь.

Останніми роками США, Росія, Китай та Індія розвивають технології, здатні впливати на чужі супутники. Такі системи мають стратегічне значення, адже апарати на орбіті забезпечують військовий зв'язок, розвідку, спостереження та навігацію.

Раніше йшлося про те, що американський оборонно-промисловий комплекс може не впоратися зі швидким відновленням космічної інфраструктури в разі масштабного конфлікту з Росією чи Китаєм. За даними звіту RAND, проблема полягає не стільки в технологіях, скільки в дефіциті кваліфікованих кадрів і нездатності оперативно наростити випуск супутників: підготовка фахівців може займати до 15 років, тоді як потреби галузі вже суттєво перевищують кількість нових спеціалістів. Серед додаткових перешкод — тривалі процедури допуску до секретної роботи, конкуренція з цивільним ІТ-сектором та слабка виробнича інфраструктура.