Російські супутники «Рассвєт» не вийшли на цільову орбіту — ISW

Аналітики ISW зафіксували зрив розгортання російського орбітального угруповання зв'язку. За даними сервісу N2YO, станом на 31 серпня жоден із 16 супутників «Рассвєт» другої партії не вийшов на заплановану висоту 550 км. Апарати опинилися на 300–400 км, що значно нижче цільової робочої орбіти 870 км. Принаймні два супутники вже рухаються до входження в атмосферу Землі.

Нижча орбіта означає більший атмосферний опір і підвищену витрату пального, тож термін служби цих апаратів буде коротшим. Для порівняння, перша партія з 16 супутників, запущена 24 березня, показала кращі результати: 12 апаратів досягли висоти 550 км і залишалися там на кінець серпня. Вони забезпечували російським військовим два вікна зв'язку з наземними терміналами загальною тривалістю трохи більше години на добу над Україною.

Росія активізувала запуски «Рассвєт» після того, як 1 лютого втратила доступ до Starlink. В ISW зазначають, що нездатність другої партії вийти на розрахункові висоти свідчить про непідготовленість до таких темпів розгортання. Попри це, наявні на орбіті супутники все ще дозволяють окупаційним військам уточнювати удари безпілотників у короткі вікна зв'язку.

Розробник апаратів, компанія «Бюро 1440», планувала десятки запусків і виведення сотень супутників. Однак радник з оборонних технологій Сергій Бескрестнов ще 31 травня оцінив потребу в 200–300 успішно виведених апаратах для цілодобового зв'язку над Україною. Росія ж покладається на носії «Союз-2.1б», які з 2022 року використовували лише 6–8 разів для всіх космічних програм. За такої інтенсивності Москва зможе вивести максимум 128 супутників за чотири роки. Станом на серпень 2026-го лише 37,5% запущених апаратів досягли стабільної робочої висоти.

Додатковим чинником ризику стали удари Сил оборони по космічній інфраструктурі. У ніч на 15 серпня українські сили атакували Ракетно-космічний центр «Прогрес», що виробляє носії «Союз». 23 серпня була спроба удару по космодрому «Плесецьк», звідки запускали обидві партії «Рассвєт», за два дні до старту «Союз-2.1б» з можливим супутником ГЛОНАСС-К1. Це загрожує пусковій інфраструктурі та додатково відтерміновує створення російського аналога Starlink.