21.09.2026 GLAU Авіація та космос

Російський аналог Starlink: супутники не виходять на орбіту, терміналів немає

·291 слівредакція
Російський аналог Starlink: супутники не виходять на орбіту, терміналів немає

Жоден серійний апарат третього покоління компанії «Бюро 1440» не досяг запланованих 800 кілометрів: один супутник згорів в атмосфері, решта застрягла на нижчих орбітах через збої двигунів.

Російський проєкт супутникового інтернету, який мав стати відповіддю Starlink, накопичує технічні невдачі. Серійні апарати третього покоління від «Бюро 1440» досі не виводилися на розрахункову висоту 800 кілометрів. Один із супутників згорів у щільних шарах атмосфери, інші залишаються на суттєво нижчих орбітах — причиною називають збої в роботі двигунів.

Контекст проблеми — втрата доступу до Starlink на початку року, що помітно знизило боєздатність російських підрозділів на фронті. Стандартні військові системи зв'язку орієнтовані головно на голосову передачу і не тягнуть постійного потоку великих обсягів даних та відео з безпілотників у реальному часі. Як зазначає аналітик організації Oryx Якуб Яновський, саме тому Starlink та подібні до нього системи для військових фактично незамінні.

Окрема проблема — наземний сегмент. Експерт із космічних технологій Анатолій Зак охарактеризував рівень збоїв під час останніх запусків як «дуже болісний і близький до неприйнятного». За його словами, супутники підіймаються на орбіту хаотично, тож розгортання угруповання зі 292 апаратів до кінця 2027 року виглядає малоймовірним. До того ж у Росії немає масового виробництва наземних терміналів: дорогі антени з фазованими решітками потребують іноземних компонентів, а готові пристрої надто громіздкі й важкі, щоб ставити їх на дрони.

Функціональність мережі залежить і від наземної інфраструктури — центрів управління та виробничих потужностей. Сили оборони України вже завдавали ударів по російському центру супутникового зв'язку в Дубні, космодрому Плесецьк і підприємству «Прогрес», де виготовляють ракети «Союз». За оцінкою аналітика Oryx, технічно можливе й ураження об'єктів, де збирають самі супутники.

Раніше радник президента України з технологічних питань Сергій «Флеш» Бескрестнов попереджав: якщо систему «Рассвет» розгорнуть, ворог може отримати онлайн-керування ракетами та дронами. Втім, за експертними оцінками, на створення хоч якогось працездатного супутникового зв'язку Росії знадобиться щонайменше від трьох до семи років.

Читайте також