Чорногірська обсерваторія: новий телескоп із 50-сантиметровим дзеркалом

На горі Піп Іван (2028 м) завершують відновлення Чорногірської обсерваторії. Там встановлюють роботизований телескоп із 50-сантиметровим дзеркалом та унікальною камерою, якої в Україні ще немає.
Чорногірська обсерваторія, здана в експлуатацію у липні 1938 року, повертається до наукової роботи. Будівля має п’ять поверхів і 43 приміщення, але найважливіше — обладнання, яке зараз монтують.
Основний інструмент — телескоп із дзеркалом діаметром 50 сантиметрів. До нього під’єднана камера FLI Kepler KL4040 CMOS із високою роздільною здатністю. Як зазначає Володимир Троянський, таких камер в Україні немає, а в Європі — лише кілька. Разом із набором фільтрів Bessel UBVRI це дає змогу отримувати якісні зображення космічних об’єктів.
Телескоп повністю роботизований — керувати ним можна дистанційно, без фізичного підйому на вершину. Це важливо, адже логістика залишається складною: за словами Ігоря Цепенди, вантажівка на 8 км підйому витрачає 80 літрів палива.
Обсерваторія енергетично автономна: має дизельні генератори, сонячні панелі, а також заплановано вітрогенератори. Для захисту від блискавок купол телескопа виготовили з композитних матеріалів. Вікна довелося замінити на авіаційні — звичайні склопакети тріскалися через перепади тиску.
У 2025 році вже встановили камеру для моніторингу нижнього прошарку атмосфери. Вона фіксує метеорити, штучні супутники, полярне сяйво та боліди.
Основний фокус — короткотермінові проєкти: 2–3 ночі спостережень мають приносити публікації з міжнародними партнерами. Обсерваторія працюватиме в межах світових консорціумів, як-от OPTICON Alliance, і відкрита для запитів науковців, передусім з України та Польщі.
Усі дані архівуватимуться у відкритому датасеті CNU-DataSet. Також обсерваторія стане освітньою базою для студентів Карпатського та Варшавського університетів.
Читайте також
Ще в розділі «Технології»
- Eutelsat планує розгорнути супутниковий зв'язок в Україні як альтернативу Starlink
- Безпілотники уразили 172 судна РФ у Чорному та Азовському морях
- Росія запустила першу серійну групу супутників «Рассвет»: що відомо
- Секс у космосі: фізіологія, радіація та репродуктивні ризики
- Вірш Михайла Петренка став однією з перших пісень у космосі





