ЄС підписав контракт на €1 млрд для супутників IRIS²: що відомо

Європейський Союз розпочав практичну фазу створення власної орбітальної системи зв’язку IRIS². 31 серпня німецька компанія OHB оголосила про підписання контракту майже на €1 млрд із люксембурзьким оператором SES. У межах угоди OHB розробить і побудує 18 платформ для супутників, які працюватимуть на середній навколоземній орбіті. Стартова маса кожної платформи — близько 2,6 тонни.

Мережа IRIS² обслуговуватиме військових, державні органи, бізнес і цивільних користувачів ЄС. Перші апарати планують запустити у 2029 році, а початок надання послуг очікується у 2030-му. Генеральний директор OHB SE Марко Фукс зазначив: «IRIS² стане ще одним важливим кроком до незалежності Європи. У дедалі більш цифровому й мобільному світі стійка та автономна комунікаційна інфраструктура є обов’язковою».

Контракт став можливим після угоди Єврокомісії з консорціумом SpaceRISE на початку серпня. Тоді кількість супутників IRIS² розширили з 290 до 348: 330 апаратів працюватимуть на низькій орбіті, 18 — на середній. Додаткові 66 супутників у вищій частині низької орбіти додали для потреб безпеки та оборони. Єврокомісія очікує, що після цього захищена урядова пропускна здатність усередині ЄС зросте на 60%, а глобально — на 54%.

Загальний кошторис проєкту IRIS² сягнув €15,6 млрд проти €10,55 млрд, закладених у грудні 2024 року. Єврокомісія та Європейське космічне агентство виділяють €11,6 млрд, а оператори Eutelsat, SES та Hispasat вкладають до €4 млрд. Окремо Hispasat будує наземну інфраструктуру за €1,6 млрд.

Поштовхом до прискорення проєкту став досвід України, де Starlink від SpaceX Ілона Маска став ключовим каналом фронтового зв’язку. Минулого року український уряд повідомляв про понад 50 тисяч терміналів, що забезпечують зв’язок підрозділів, передавання відео з дронів і роботу в умовах знищеної наземної інфраструктури. Водночас Україна зіткнулася з ризиками залежності від одного постачальника: восени 2022 року Маск розпорядився вимкнути покриття Starlink у низці районів, зокрема на Херсонщині.

Ідея європейської захищеної мережі з’явилася ще до повномасштабної війни — Єврокомісія внесла законодавчу пропозицію 15 лютого 2022 року. Однак тоді акцент робили на урядовому зв’язку та резервуванні наземних мереж. «Чотири-п’ять років тому ми не відчували, що це справді потрібно. Після війни в Україні Європа різко змінилася», — сказав Марко Фукс. Єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс наголосив: «Без захищеного зв’язку немає оборони».

До появи IRIS² частково закриє потреби система GOVSATCOM, яка об’єднує наявні урядові та військові супутникові ресурси Франції, Греції, Італії, Люксембургу та Іспанії. Паралельно країни інвестують у власні активи: Польща погодила внесок €656 млн в IRIS², Франція вклала €717 млн в Eutelsat, Велика Британія додала €163 млн. Німеччина готує проєкт SATCOMBw4 вартістю близько €10 млрд — близько 200 супутників, із яких 40 можуть запрацювати з 2029 року. Загалом Берлін планує інвестувати в космічну безпеку €35 млрд до 2030 року.

Україна також претендує на доступ до європейських систем. Рада ЄС 9 березня 2026 року схвалила початок переговорів щодо участі України в GOVSATCOM і майбутніх урядових сервісах IRIS². Однак до 2029 року, коли запрацюють нові супутники, український фронт і надалі залежатиме від наявних терміналів Starlink.