Росія будує у Криму базу для безекіпажних катерів: що відомо
На узбережжі озера Донузлав у тимчасово окупованому Криму виявлено щонайменше 21 споруду, схожу на елінги для безекіпажних катерів. Росіяни готують інфраструктуру для ударів по прибережних регіонах України та цивільному судноплавству.
Супутникові знімки акваторії озера Донузлав поблизу селища Новоозерне зафіксували нові споруди, які аналітики ідентифікують як укриття для безекіпажних катерів (БЕК). Об'єкти викопані в береговій лінії, укріплені піщаними насипами з боків та замасковані сітками зверху. До кожного укриття підведені ґрунтові дороги для логістики та персоналу.
За даними OSINT-дослідника H I Sutton, будівництво таких елінгів розпочалося ще в лютому. Поряд із захищеними позиціями, ймовірно, розташовані складські приміщення, ремонтні майстерні та командні антенні комплекси. Усередині укриттів катери можуть спускати на воду, обслуговувати та тримати в бойовій готовності.
Аналітики зазначають, що активного бойового застосування російських БЕКів поки не фіксують. Втім, створення такої інфраструктури свідчить, що противник перебуває на етапі випробувань і готує базу під майбутнє розгортання. Розвиток безекіпажних катерів Росія почала ще 2022 року як відповідь на успішні операції Сил оборони України.
Основним стримувальним чинником для ворога тривалий час була відсутність повноцінного аналога системи Starlink. Проте з 2025 року випадки фіксації та застосування російських БЕКів почастішали. Хоча російські зразки поступаються українським за технологічністю та характеристиками, вони становлять реальну загрозу для прибережної інфраструктури та цивільних суден.
Нейтралізація такого дроно-порту є складним завданням через розосередженість і захищеність об'єктів. Українські Сили оборони готуються до протидії, зокрема з використанням власних безекіпажних катерів, модифікованих під перехоплення. У СБУ роботу над цим напрямом розпочали ще у 2024 році, тоді ж презентували оновлений БЕК Sea Baby.
Окремо аналітики звертають увагу на здешевлення російських реактивних дронів: ворог знайшов спосіб обійти санкції та придбати обладнання для 3D-друку турбін, що дозволило знизити вартість виготовлення таких апаратів до 50–70 тисяч доларів. Українська ППО наразі збиває лише близько 30% цих швидкісних цілей. Водночас Росія наростила виробництво балістичних ракет до 100 одиниць на місяць.
Ці загрози створюють додаткові виклики для енергоінфраструктури України напередодні опалювального сезону. Влада укріплює об'єкти бетонними та металевими конструкціями, накопичує газ і нарощує генерувальні потужності. Повністю захистити великі ТЕЦ, зокрема в Києві, неможливо через їхні розміри та ризик концентрованих ударів, що може спричинити перебої зі світлом, водою й теплом у столиці, Одесі та Кривому Розі.
