11.09.2026 GLAU Авіація та космос

Авіація після 9/11: як змінилися літаки, аеропорти й хмарочоси

·2180 слівредакція
Авіація після 9/11: як змінилися літаки, аеропорти й хмарочоси

Теракти 11 вересня 2001 року запустили наймасштабнішу реформу авіаційної безпеки в історії. Розповідаємо, які саме технічні рішення та норми з'явилися в літаках, аеропортах і висотках і діють досі.

11 вересня 2001 року 19 терористів, пов'язаних з «Аль-Каїдою», захопили чотири американські пасажирські лайнери. Три з них скерували у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру та Пентагон, четвертий упав у Пенсильванії після спроби пасажирів повернути контроль — імовірно, він летів до Капітолія або Білого дому. За даними Національного меморіалу та музею 11 вересня, загинули 2 977 людей, серед них громадяни понад 90 країн, зокрема 12 українців за походженням.

Найглибше зміни торкнулися авіації. До 2001 року огляд у летовищах був майже непомітним — і таким був задум, каже експерт з авіаційної безпеки Метрополітенського державного університету Денвера Джефф Прайс. 19 листопада 2001-го Конгрес ухвалив закон про безпеку авіації та транспорту: створили Адміністрацію транспортної безпеки США (TSA) і запровадили обов'язковий огляд усього зареєстрованого багажу. Від 2002 року до посадкових зон пускають лише пасажирів із квитком і дійсним посадковим талоном, з окремими винятками для тих, хто супроводжує дітей або потребує допомоги.

Далі правила ущільнювалися поетапно. У грудні 2001-го Річард Рід намагався підірвати лайнер вибухівкою, схованою в кросівках, — так з'явився обов'язковий огляд взуття. У серпні 2006-го TSA заборонила проносити рідини, гелі та аерозолі після викриття плану підірвати щонайменше 10 літаків рідкою вибухівкою, замаскованою під напої. У листопаді 2006-го в ЄС закріпили чинну й досі норму: ємності до 100 мл в одному прозорому пластиковому пакеті. Британський досвід був жорсткішим — у перші дні забороняли навіть ручки, а матерів змушували куштувати грудне молоко на контролі. Хітроу фактично зазнав колапсу, British Airways скасувала 1280 рейсів, втративши близько 40 млн фунтів.

Змінилася й безпека на борту. До квітня 2003 року Федеральне авіаційне управління США (FAA) вимагало встановити посилені двері кабіни екіпажу, а в березні 2002-го Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) затвердила власні вимоги до них. Пілоти отримали відеоконтроль простору перед кабіною, бортпровідники — засоби непомітного сигналу про загрозу. У 2023 році FAA додала вимогу до нових літаків мати додаткові захисні бар'єри — висувну сітку між салоном і зоною кабіни, яка закриває прохід, поки відчинені основні двері. Відвідувати кабіну пілотів у польоті пасажирам заборонили.

Змінилися і будівельні норми. NIST після розслідування розробив рекомендації, частину яких внесли до Міжнародного будівельного кодексу. Хмарочоси вищі за 420 футів (близько 128 метрів) мають третю евакуаційну сходову клітину та ширші сходи, а вимоги до зчеплення вогнезахисного покриття зі сталлю зросли всемеро. One World Trade Center зводили вже за цими нормами: серцем Вежі Свободи стало залізобетонне ядро зі стінами завтовшки до 90 см.

Переосмислили й евакуацію. Замість поетапного виходу чи очікування порятунку норми орієнтують на вихід усієї будівлі одразу. На поручнях і стінах з'явилося маркування, видиме в темряві за повного знеструмлення. Ліфти, які десятиліттями забороняли використовувати під час пожежі, тепер можуть бути засобом самостійної евакуації: їхні шахти отримали підвищену вогнестійкість, захист від диму й води та резервне живлення. Моделювання показало, що доступність ліфтів у Південній вежі врятувала б близько 3000 життів.

Окрема лінія — приватність. 26 жовтня 2001 року президент Джордж Буш-молодший підписав «Патріотичний акт», який розширив електронне стеження та доступ до даних від банків, бібліотек, готелів і лікарень. Поширилися обшуки «з відкладеним повідомленням», а розділ 215 дозволяв за рішенням спеціального суду вимагати документи від третіх сторін. Показовою стала справа адвоката Брендона Мейфілда: через помилкову ідентифікацію відбитка пальця у 2004-му ФБР стежило за ним і родиною, а він провів під вартою два тижні. Після викриттів Едварда Сноудена 2013 року, які показали масовий збір телефонних даних на підставі розділу 215, строк дії ключових положень акта сплив 1 червня 2015-го, а вже наступного дня Барак Обама підписав «Акт про свободу США», що заборонив масовий збір даних.

Попри скасування частини повноважень, система безпеки не повернулася до стану до 11 вересня. Обшуки з відкладеним повідомленням досі можливі за певних умов, як і отримання окремих категорій даних без судового ордера. Дилема зі звіту Комісії 9/11 2004 року залишається чинною: «Ми маємо знайти способи узгодити безпеку зі свободою».

Читайте також