Київський авіазавод і «Антонов»: від Ан-2 до «Мрії» та робота під час війни

Київський авіаційний завод «Авіант» та конструкторське бюро «Антонов» пропрацювали спільно понад 70 років, випустивши кілька десятків літаків і планерів. Першими розробками були планери А-9 та А-10, які встановили міжнародні рекорди дальності польотів. Еволюція авіапарку почалась з Ан-2 «Кукурузник» (максимальна швидкість — 250 км/год) і тривала до появи Ан-225 «Мрія», здатного розганятись до 850 км/год.

Над створенням літаків, що виготовлялись із 50-х років минулого століття, працювала команда під керівництвом Олега Антонова. До розробок долучались його дружина Єлизавета Шахатуні та інші інженери. Результатом стали машини Ан-2, Ан-12, Ан-24, Ан-26, які через надійність назвали «робочими конячками» — вони досі експлуатуються в десятках країн.

У 1982 році з'явився Ан-124 «Руслан». Особливості розробки — унікальна аеродинамічна якість: у разі відмови двигунів на висоті 10 км літак може пролетіти ще 180 км. Передбачено завантаження з носа та хвоста, а також 20-метрові прокатні панелі для підвищення ресурсу. Ан-124 здатний перевозити вантажі до 150 тонн.

Наступник «Руслана» — Ан-225 «Мрія» — створювався під конкретне завдання: перевезення орбітального космічного корабля «Буран». За основу взяли Ан-124, збільшили крила, замість чотирьох встановили шість двигунів та переробили хвостове оперення. Як пояснив авіаційний експерт Костянтин Криволап, стандартне вертикальне оперення виявилось неефективним, тому конструкцію розділили на два кіля. «Мрія» злетіла у 1988 році та успішно перевезла «Буран». Після кількох років консервації польоти відновились у 2000-му, і літак перевозив великогабаритні вантажі до лютого 2022-го.

27 лютого 2022 року Ан-225 знищили російські війська під час боїв на аеродромі Гостомеля. Попри початкові плани відновлення, згодом стало зрозуміло, що це неможливо. Питання створення нового Ан-225 відклали до завершення війни.

Від 2022 року ДП «Антонов» зосередилось на закордонній діяльності. У 2023 році з'явилась інформація про плани створити на базі підприємства центр виробництва дронів для ЗСУ, навчати операторів БпЛА та проводити аеродинамічні дослідження. До вторгнення конструктори працювали над ударним безпілотником «Горлиця-2». Того ж року дочірня компанія Antonov Logistic Salis через суд повернула контроль над двома Ан-124, які базуються в Лейпцигу та перевозять вантажі для НАТО і ЄС — угода діє до кінця 2026 року.

У 2024 році «Антонов» та Boeing підписали меморандум про співпрацю: йшлося про навчання, логістичну підтримку та обслуговування розвідувальних безпілотників ScanEagle (дальність — 100 км, швидкість — до 150 км/год). У 2025-му в Лейпцигу розпочали будівництво ангарів для обслуговування літаків Antonov Airlines — загальна площа об'єктів становитиме 24 тис. кв. м, завершення планувалось на 2027 рік. Тоді ж у Києві завершили модернізацію Ан-124-100 «Руслан».

Від початку війни літаки «Авіаліній Антонова» здійснили 260 польотів, перевозячи військові та гуманітарні вантажі для України та інших країн. У серпні 2026 року в Лейпцигу два дрони з вибухівкою атакували Ан-124, навантажений зброєю для України. Розслідування встановило причетність російських спецслужб, але літак не постраждав і продовжує виконувати завдання.

ДП «Антонов» продовжує працювати в авіаційній сфері, однак через постійні удари РФ по Святошинському району Києва, де розташоване підприємство, основна діяльність зосереджена за кордоном.