Дрон із вибухівкою в Лейпцигу: що це означає для безпеки аеропортів Європи

Минулого тижня в аеропорту Лейпцига стався інцидент, який німецькі експерти вже назвали «дивом, що вдалося уникнути катастрофи». Безпілотник із 800 грамами вибухівки «Семтекс» врізався в крило вантажного літака Ан-124 «Руслан» української авіакомпанії в районі паливного бака. Вибуховий пристрій не здетонував через несправність детонатора.

За даними німецьких журналістів, які проаналізували записи камер спостереження, дрон летів прицільно на літак, але відбився від крила й лишився лежати на летовищі чотири години, поки його не помітили. Вибухова частина відділилася під час зіткнення. У МЗС України підтвердили, що літаки неушкоджені, постраждалих немає.

Експерти звертають увагу на кілька факторів, які зробили можливою цю атаку. По-перше, дрон був нестандартної конструкції, оснащений двома SIM-картками та механізмом скиду вантажу. Наявні в аеропортах радіолокаційні системи розраховані на виявлення серійних моделей DJI та Autel, а кастомні апарати вони не розпізнають.

По-друге, в Німеччині існує проблема розподілу зон відповідальності між федеральною поліцією та поліцією земель. Федеральна поліція відповідає лише за внутрішню територію аеропорту, тож якщо дрон наближається ззовні, вона не може втрутитися, поки апарат не опиниться над летовищем. Це створює критичну затримку в реагуванні.

Лейпциг обрано невипадково: це ключовий вантажний хаб Європи, база українських «Антонових», які використовуються для важких вантажів, зокрема для НАТО та німецьких військових. Тут також базується логістична компанія DHL, через яку в липні 2024 року вже доставляли бомби.

Американська розвідка повʼязує інцидент із Росією, хоча німецька влада поки утримується від таких висновків. Посольство РФ у Берліні назвало епізод «наспіх сфабрикованою провокацією». Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про докази потенційних дій «іноземних держав».

У відповідь поліція Лейпцига встановила додатковий пост із радарною системою EchoShield, яка виявляє дрони на більшій відстані. Але експерти наполягають: потрібні системні зміни. Зокрема, розширення повноважень федеральної поліції на зону до пʼяти кілометрів довкола аеропорту, чітке регулювання залучення Збройних сил до протидії дроновим загрозам та оновлення військової доктрини.

Ельмар Ґімулла, німецький юрист і адвокат сімей жертв MH17, наголошує на необхідності використовувати український досвід протидії дронам. «Це не добровільно здобутий досвід, але в небезпечній для життя ситуації люди стають значно уважнішими, ніж зазвичай», — каже він. На його думку, Європа має навчитися реагувати на такі гібридні загрози швидко й ефективно, а не забувати про них за кілька місяців.