Яндекс замаскував військову базу під Кронштадтом зображенням лісу

На супутникових картах Яндексу територія поблизу Кронштадта на острові Котлін тепер виглядає як звичайна лісова ділянка. Однак порівняння зі свіжими знімками інших сервісів виявляє сліди редагування: характерні шви та повторювані фрагменти, що виникають при цифровому копіюванні. Той самий об'єкт залишається видимим у даних Google, Apple та Microsoft.

Йдеться про військову територію, де, за супутниковими знімками минулих років, зберігалися берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», радари та обладнання радіоелектронної розвідки. На старіших зображеннях можна було розгледіти пускові установки та радіолокаційні системи. Останні підтверджені знімки з технікою датуються квітнем, на новіших західних супутникових даних вона вже не спостерігається. Це не обов'язково свідчить про її відсутність — машини могли перемістити на навчання або розмістити в захищених спорудах.

Військовий експерт Марко Еклунд зазначає, що з оперативної точки зору таке маскування має обмежену користь, оскільки українська та західна розвідки не покладаються на знімки Яндексу, а використовують власні джерела супутникової розвідки та комерційні сервіси. Натомість це може бути наслідком адміністративного рішення російської влади не показувати певні військові об'єкти широкій аудиторії. Цього разу цензори застосували складніший метод, ніж звичайне розмиття, яке раніше використовувалося для приховування чутливих територій, зокрема пов'язаних із Путіним, а також Рязанського нафтопереробного заводу після атак українських дронів.

Кронштадт — ключовий військово-морський район росії на Балтійському морі, де розташовані об'єкти Балтійського флоту. На початку червня українські дрони, за повідомленнями, вразили російський ракетний корвет на ремонті в Кронштадті. На північно-західному краю острова раніше знаходилася бойова позиція підрозділу радіоелектронної боротьби, що робить територію важливою частиною системи військового управління в регіоні.

Спроби приховати об'єкт демонструють ширшу проблему: супутникові знімки практично неможливо повністю прибрати з інформаційного поля. Якщо один сервіс приховує територію, аналогічні зображення доступні в інших джерелах. Комерційні супутникові компанії регулярно оновлюють знімки, що ускладнює приховування великих стаціонарних об'єктів. Західні держави також обмежують деталізацію окремих чутливих територій, наприклад, деякі об'єкти у Фінляндії розмиті на Google. Еклунд підкреслює: якщо актуальні знімки доступні в інших публічних джерелах, користь від приховування в одному сервісі суттєво зменшується.

Для України ця історія показова через зміну інформаційного середовища війни: росія намагається приховувати військову інфраструктуру навіть від звичайних користувачів, тоді як супутникові технології дозволяють незалежно спостерігати за змінами. Супутникові знімки стали важливим інструментом відкритої розвідки OSINT. Водночас наявність зображення у відкритому доступі не гарантує його актуальності — знімки можуть бути застарілими, а ситуація на об'єкті змінюватися щодня.