Венера могла втратити супутник через власну гравітацію
Нове моделювання показує, що будь-який супутник, який міг утворитися навколо Венери після гігантського зіткнення, був приречений на зникнення. Причина — у швидкості обертання планети та її відстані від Сонця.
Астрономи створили модель, щоб з'ясувати, чи могла Венера колись мати власний Місяць, подібно до Землі, і чому він не зберігся до наших днів.
Дослідження ґрунтується на гіпотезі, що близько 4,5 мільярда років тому Венера, як і Земля, могла пережити зіткнення з великим космічним тілом. Такі події були типовими для пізнього етапу формування планет земної групи. Однак, на відміну від Землі, Венера, ймовірно, не змогла втримати утворений супутник.
Ключовим фактором виявилася швидкість обертання планети після удару. Якщо Венера спочатку оберталася швидше, ніж зараз, її гравітація поступово притягувала б супутник до себе, що призвело б до його руйнування. За розрахунками, такий об'єкт міг існувати лише від 30 мільйонів до 1,7 мільярда років — це значно менше, ніж вік самої планети.
Шанси на виживання супутника були б ще меншими, якби його орбіта мала сильно витягнуту форму або якби він був більшим за земний Місяць.
Окремо вчені відзначають вплив розташування Венери. Вона знаходиться ближче до Сонця, ніж Земля, тому відчуває сильнішу гравітаційну дію зірки. Водночас сама Венера трохи менша за Землю, що послаблює її здатність утримувати великий супутник на стабільній орбіті.
Висновок дослідження має ширше значення: навіть планета з масою Землі, розташована на такій самій відстані від Сонця, могла б втратити супутник, якби оберталася повільніше. Це означає, що наявність Місяця у Землі — не гарантований результат формування планетної системи, а радше винятковий збіг обставин.
