Удар по «Прогресу»: як Україна засліпила російську космічну розвідку

Удар по самарському ракетно-космічному центру «Прогрес» має стратегічне значення, адже це єдине в Росії підприємство, що виготовляє ракети-носії «Союз-2». Саме ними виводять на орбіту майже все військове та цивільне навантаження РФ.

Історія заводу сягає радянських часів, а з 2015 року він входить до «Роскосмосу». Тут десятиліттями накопичували технології зварювання алюмінієво-літієвих баків, збирання точного обладнання та калібрування оптики. Дублювати ці потужності в Росії ніде.

Влучання пошкодили два корпуси — 106А та 106Б. У першому збирали бортову електроніку, кабельні мережі та випробовували супутники. Другий — головний цех фінального складання. Пожежа та гасіння водою знищили контрольно-вимірювальні стенди та імпортну елементну базу.

Окрім ракет, «Прогрес» виробляє ключові військові супутники розвідки. Це апарати радіотехнічної розвідки «Лотос-С1» та «Піон-НКС» із системи «Ліана», які дають цілевказання для «Калібрів» і «Цирконів». Також тут розробляють супутники оптичної розвідки «Барс-М» та «Раздан», радіолокаційні «Нейтрон» і апарати ДЗЗ «Ресурс-П». Параліч заводу засліплює російське угруповання космічної розвідки.

Окремий напрям — пілотована програма. Кораблі «Союз МС» та вантажівки «Прогресс МС» до МКС запускають лише самарськими ракетами.

Критичним є й проєкт «Рассвет» від компанії «Бюро 1440» — російський аналог Starlink. Один «Союз-2.1б» виводить партію з 16 апаратів «Рассвет-3», тож зупинка конвеєра зриває плани створити угруповання з кількох сотень супутників для зв'язку на фронті та управління дронами.

Замінити «Прогрес» нічим. Омський «Польот» і центр Хрунічева зайняті «Ангарою», «Красмаш» — «Сарматами». Перенесення виробництва «Союзу» на інший майданчик за санкцій триватиме щонайменше 3–5 років.

У підсумку один точний удар позбавив Росію єдиного конвеєра для виведення військового космосу, розвідувальних супутників і тактичного зв'язку.