Тигрові смуги Енцелада: вчені пояснили їхню появу хвилями в океані

Енцелад, шостий за розміром супутник Сатурна діаметром близько 500 км, повністю вкритий товстою крижаною оболонкою, під якою ховається глобальний океан із рідкої води. Саме цей океан, на думку планетологів, може містити умови, придатні для існування позаземного життя.

У південній полярній області супутника розташовані чотири паралельні тріщини, відомі як «тигрові смуги». Вони сягають глибини близько 500 метрів, ширини приблизно 2 кілометри та довжини до 130 кілометрів. Через ці розломи в космос викидаються крижана пара та інші речовини з підземного океану, що робить їх ключовим об'єктом для вивчення.

Раніше вважалося, що «тигрові смуги», які отримали назви Александрія, Каїр, Багдад і Дамаск, виникли внаслідок тектонічних розломів крижаної оболонки. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі AGU Advances, пропонує іншу теорію: тріщини могли утворитися через взаємодію хвиль океану з внутрішньою поверхнею льоду.

Механізм, запропонований ученими, схожий на поведінку хвиль в океанах Землі, які можуть підніматися від морського дна, фокусуватися в одній точці та розсіюватися. На Енцеладі хвилі океану взаємодіють із нижньою стороною крижаної оболонки, яка коливається через рух супутника навколо Сатурна.

Згідно з моделюванням, спочатку в південній полярній області вже існувала одна тріщина. Коли крижана оболонка коливалася, нерівна нижня поверхня цієї тріщини збуджувала хвилі, які поширювалися через океан до морського дна, відбивалися назад і розбивалися об сусідню ділянку льоду. Це передавало енергію у вигляді тепла, що призводило до танення льоду знизу та утворення ще трьох тріщин на відстані приблизно 35 км одна від одної.

Поки що це лише теоретична модель, яку планують перевірити за допомогою майбутніх космічних місій, спрямованих на дослідження Сатурна та його супутників. Якщо теорія підтвердиться, вона допоможе краще зрозуміти геологічні процеси на крижаних світах і, можливо, оцінити потенційну населеність Енцелада.