Телескоп Roman матиме пального на 22 роки замість десяти

Апарат стартував легшим за розрахункову масу, а перша корекція траєкторії 31 серпня виконана з точністю понад 99%. Замість 200 кг пального, закладених у бюджет маневру, витрачено приблизно 18 кг — менш ніж десята частина запасу. Це саме по собі додало місії близько чотирьох років роботи.

Другий резерв часу з'явився ще до запуску. Паливний бюджет інженери розраховували під граничну масу апарата 9800 кг, тоді як реальна вага Roman становила 8056 кг. Різниця у 1744 кг означала, що для корекцій потрібно менше пального, а вільний об'єм у баках заповнили повністю, а не рівно під потреби десятирічної програми. Це конвертувалося ще у приблизно чотири роки додаткових спостережень. Запуск виконала компанія SpaceX, відхилення від розрахункової траєкторії було мінімальним.

Третій приріст ресурсу NASA очікує вже цього місяця: завдяки вдалому першому маневру друга корекція курсу буде мінімальною за витратами. Її заплановано на кінець вересня 2026 року, а вихід на цільову орбіту навколо точки Лагранжа L2 — приблизно на початок грудня 2026 року, тобто десь на сотий день після запуску. Обидва майбутні польоти, за поточними прогнозами, потребують менше пального, ніж передбачав бюджет, а сумарна економія другого етапу оцінюється ще у близько чотири роки роботи. Після досягнення L2 телескоп виконуватиме маневри утримання позиції кожні 28 днів.

Roman працює в інфрачервоному діапазоні й має закрити роль ширококутного напарника Джеймса Вебба, який веде глибокі та вузькі огляди неба на тій самій орбіті L2. Подовжений термін роботи дає астрономам додаткові 12 років спостережень за темною енергією, екзопланетами і структурою галактик — без жодного нового запуску. У NASA також розраховують, що ці роки допоможуть у пошуку потенційно небезпечних астероїдів поблизу Землі.

Для проєкту вартістю у мільярди доларів такий запас пального фактично означає другу космічну місію за ціною однієї. Приклад Hubble, який працює на орбіті понад 35 років, показує, що технічні резерви, закладені ще на етапі проєктування, зрештою визначають довголіття обсерваторії.