Російські супутники «Рассвєт-3» не вийшли на орбіту: місія провалена
Другий запуск російських супутників «Рассвєт», які мали стати аналогом Starlink, завершився частковою невдачею: апарати не досягли цільової висоти 800 км, а два вже падають в атмосферу.
Російська програма «Рассвєт», яку позиціонують як відповідь Starlink, зіткнулася з серйозними технічними проблемами під час другого запуску. За даними орбітального стеження, жоден із 16 супутників, виведених у липні, не піднявся вище 360 км, тоді як частина апаратів опустилася нижче 300 км.
Проєкт розробляє компанія «Бюро 1440». Запуски здійснюються ракетами «Союз-2.1б» із космодрому у Плесецьку. Перша партія з 16 супутників, виведена раніше, частково функціонує, хоча один апарат втрачено ще у червні. У другій групі дев'ять супутників намагалися скоригувати орбіту, але решта, ймовірно, припинили підйом і рухаються до щільних шарів атмосфери.
Технічні характеристики місії передбачали вихід на висоту 800 км, що забезпечує стабільнішу роботу з меншими витратами палива. На нижчих орбітах апарати відчувають значне тертя, що скорочує термін їхньої служби через підвищену витрату палива для утримання висоти. Це робить навіть ті супутники, що залишилися на орбіті, менш ефективними.
На тлі технічних невдач Росія стикається із логістичними проблемами. У ніч на 15 серпня 2026 року українські крилаті ракети «Фламінго» уразили космічний центр «Прогрес» у Самарі — єдине підприємство, що серійно випускає «Союз-2.1б». Для розгортання запланованого угруповання потрібно щонайменше 18 таких пусків, тоді як Росія здійснює лише шість-вісім на рік.
Попри провали, українські військові не применшують загрозу. Навіть невелика кількість супутників може пролітати над Україною до чотирьох разів на добу, підтримуючи зв'язок між собою. За оцінками радника з оборонних технологій Сергія Бескрестнова, для повноцінної роботи мережі необхідно 200–250 апаратів, тоді як на орбіті зараз лише 32, і частина з них не на цільовій висоті.
Росія виділила на проєкт 102,8 млрд рублів. Плани передбачали комерційну експлуатацію з 2027 року з понад 250 супутниками, а до 2035-го — збільшення угруповання до 900. Однак темпи запусків — лише два за весь час — і втрати апаратів роблять ці терміни малоймовірними.
