Російські супутники «Рассвет» не вийшли на робочу орбіту — ISW

За даними Інституту вивчення війни (ISW), друга група з 16 супутників «Рассвет», запущена 19 липня, станом на 31 серпня не досягла цільової орбіти 550 км. Трекінгові дані N2YO показують, що більшість апаратів перебувають на висоті 300–400 км, а два вже прямують до входження в атмосферу.

Низька орбіта критична: чим нижче рухається супутник, тим швидше він втрачає висоту через атмосферний опір і тим коротший строк його експлуатації. Для порівняння, перша партія із 16 апаратів, запущена 24 березня, показала кращий результат — 12 супутників утримуються на позначці 550 км.

Невдача другої партії свідчить про те, що Росія не готова до швидкого розгортання угруповання, яке має компенсувати втрачений 1 лютого доступ до Starlink. Хоча навіть наявна кількість апаратів «Рассвет» становить загрозу для України — їх використовують для точнішого наведення безпілотників.

Розробник системи, компанія «Бюро 1440», планує «десятки» нових запусків і «сотні» додаткових супутників. Однак для стабільного цілодобового зв’язку над Україною потрібно 200–300 діючих апаратів, що за поточних темпів неможливо. Ключова проблема — дефіцит ракет-носіїв «Союз-2.1б»: з 2022 року відбулося лише 6–8 запусків, тож за чотири роки РФ зможе вивести щонайбільше 128 супутників.

Обидві партії «Рассвет» запускали з космодрому Плесецьк, який 23 серпня Україна намагалася атакувати. Також 15 серпня Сили оборони завдали удару по ракетно-космічному центру «Прогрес», що виробляє компоненти «Союзів». Радник президента України Сергій Безкрестнов (Флеш) зазначає, що один «Союз-2.1б» виводить 20 супутників, а для базового угруповання потрібно 12–15 запусків. Для порівняння, за даними експерта Володимира Степанця, нинішні супутники «Рассвет» забезпечують над Україною щонайменше два вікна зв’язку на добу тривалістю понад годину.