Російський «Ковьор»: як дрони змінили авіаційну реальність РФ
Московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» другу ніч поспіль призупиняють роботу після попереджень президента України Володимира Зеленського про небезпеку російського повітряного простору для цивільної авіації.
У «Шереметьєво» через це скасовано 21 рейс і затримано 235, у «Внуково» — скасовано 22 та затримано 94. Це вже не поодинокі випадки, а системна тенденція, яка охоплює дедалі більше регіонів Росії.
Першопричина — офіційне попередження Києва, озвучене 1 вересня: у відповідь на удари по цивільній інфраструктурі Україна посилить атаки безпілотників на російську територію. Згодом міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Київ звернувся до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) із листом, у якому наголосив на небезпечності російського неба. У документі на адресу генерального секретаря Хуана Карлоса Салазара Гомеса нагадали, що Україна закрила свій повітряний простір ще в лютому 2022 року, тоді як Росія проігнорувала ризики. Це вже призвело до катастрофи літака Azerbaijan Airlines 25 грудня 2024 року, коли борт, уражений російською ППО над Грозним, упав у Казахстані.
Україна також попросила ICAO закликати держави-члени повністю заборонити польоти цивільних суден у російському повітряному просторі. Своєю чергою компанія Osprey Flight Solutions, яка оцінює авіаційні ризики, попередила клієнтів про зростання загрози через українські удари та ймовірні помилки російської ППО.
Реакція Кремля — назвати попередження «заявкою на державний тероризм». Однак динаміка, яку фіксують самі російські військові, свідчить про інше: рекордна кількість збитих за добу дронів зросла з 75 у 2023 році до 158 у 2024-му, 524 у 2025-му та 1158 станом на 2 серпня 2026 року. Це означає, що план «Ковьор», який передбачає закриття неба, стає майже постійним явищем.
Вперше «Ковьор» ввели ще 20 квітня 1978 року, коли південнокорейський Boeing 707 зайшов у повітряний простір СРСР над Кольським півостровом. Після повномасштабного вторгнення в Україну Росія вперше застосувала його у травні 2022-го в Бєлгороді, а вже у 2023-му практика поширилася на московські аеропорти. Найчастіше небо закривали над Москвою, Казанню, Нижнім Новгородом, Калугою та Саратовом. За перші п'ять місяців 2025 року кількість закриттів перевищила сумарний показник 2023 та 2024 років, а географія сягнула Надима, що за 2,5 тисячі кілометрів від зони бойових дій.
Статистика невблаганна: за 2023 рік «Ковьор» оголошували 58 разів, за 2024-й — 91, за 2025-й — 500, а лише до 31 липня поточного року — вже 1793. Удар по офісу аеронавігації в Ростові-на-Дону 8 травня паралізував роботу 13 аеропортів, аналогічний центр у Самарі відповідає за 37.
Економічні наслідки значні. Один день збоїв у найбільших аеропортах РФ коштує авіакомпаніям близько 5 млрд рублів. Затримка одного літака запускає «ефект доміно» по всій країні. Аналітичний проєкт FlySafe оцінив втрати лише московського авіавузла за минулий рік у 240 млн доларів, включно зі скасуванням понад 3200 рейсів та перенаправленням близько 1800. Перенаправлення одного борту коштує перевізнику від 800 тисяч до 2 млн рублів, а скасування рейсу типу Boeing 737-800 чи Airbus A320 — 15–23 млн рублів. У дні масованих атак збитки сягають 10–30 млн доларів на добу.
Попередження Зеленського не створило проблему — воно лише офіційно зафіксувало її в міжнародному полі. Відповідальність за ризик, який уже став системним, лежить на Росії, яка веде агресивну війну та дозволяє цивільним літакам літати над потенційно небезпечними зонами. Саме тому Москва й нервує.
