Око Квебеку: кратер від астероїда, видимий з космосу

Озеро Манікуаган, відоме як «Око Квебеку», має майже ідеальну круглу форму. Разом із центральним островом воно займає площу 1942 квадратні кілометри — більше за Великий Лондон. Вважається, що структура виникла внаслідок удару астероїда діаметром близько 5 кілометрів, який зіткнувся із Землею приблизно 214 мільйонів років тому, у пізньому тріасі.

Первинний край кратера мав діаметр близько 100 кілометрів, але згодом був розмитий льодовиками до 72 кілометрів. У центрі збереглося піднесення — гора Вавилон заввишки 952 метри. Удар був настільки потужним, що сліди деформованого кварцу знаходять у шарах гірських порід того ж віку навіть в Англії та Японії.

Радіометричне датування виключило зв'язок «удару Манікуагана» з тріасово-юрським масовим вимиранням, яке знищило майже 70% видів. Однак час події збігається з меншим локальним вимиранням, що вплинуло на північноамериканських архозаврів та терапсидів.

Сьогодні в центрі кратера розташований острів Рене-Левассер — другий за величиною озерний острів у світі після Манітуліна. На ньому створено екологічний заповідник Луї-Бабель, який охороняє бореальні та альпійські екосистеми. Тут мешкають лісові карибу, чорні ведмеді та лосі.

Водосховище Манікуаган, що оточує острів, утворилося в 1960-х роках під час будівництва греблі. Воно з'єднало два озера у формі півмісяця по обидва боки кратера. Вода багата на рибу — тут водяться озерна та плямиста форель, північна щука й атлантичний лосось. Водно-болотні угіддя регіону підтримують понад 200 видів птахів, зокрема болотяних сов, золотих орланів і сапсанів.