NASA зафіксувала найбільший свіжий кратер на Місяці — МакГетчин

Місячна поверхня отримала нову геологічну пам'ятку: кратер МакГетчин, що з'явився між 11 квітня та 22 травня 2024 року внаслідок зіткнення з астероїдом або уламком комети. Діаметр об'єкта сягає 222 метрів, а глибина — 43 метри. За даними NASA, це найбільший свіжий ударний кратер, який коли-небудь виявляв апарат Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), і водночас найбільший із нещодавно утворених кратерів, зафіксованих у Сонячній системі.

Масштаб події підкреслює її рідкість: зіткнення, здатні залишити кратер таких розмірів, трапляються на Місяці в середньому раз на століття. МакГетчин вдалося зафіксувати практично одразу після удару, до початку ерозійних процесів, що робить його унікальним об'єктом для спостережень.

Виявили кратер у 2025 році, порівнявши знімки місячної поверхні, зроблені LRO. Подальші спостереження камерою LROC (Lunar Reconnaissance Orbiter Camera) дали змогу детально роздивитися як сам кратер, так і викинуту назовні речовину.

Дослідженню присвячені дві наукові роботи в журналі Science Advances. Перша, під керівництвом Марка Робінсона з компанії Intuitive Machines, описує кратер і великий обсяг ґрунту, викинутого на поверхню внаслідок удару. Друга, виконана дослідниками, які аналізують дані приладу Diviner на борту LRO, присвячена вивченню значної території навколо кратера, фізично зміненої зіткненням. Разом ці праці дають вченим рідкісну можливість дослідити незаймане місце удару, маючи спостереження як до, так і після події.

«Кратер МакГетчин унікальний тим, що це найбільший із усіх нещодавно утворених ударних кратерів, виявлених на сьогодні. Очікується, що кратери такого розміру виникають на Місяці лише раз на століття, тому нам неймовірно пощастило, що він з'явився саме під час роботи місії LRO і що ми можемо спостерігати цю ділянку поверхні як до, так і після удару», — заявив Тайлер Пауелл, провідний автор одного з досліджень.

Наслідки удару виходять далеко за межі кратера. Знімки LROC показали широкий шар викинутого ґрунту навколо нього, а дані радіометра Diviner засвідчили ще масштабнішу теплову аномалію. Завдяки первозданній збереженості МакГетчин може стати цінним об'єктом для майбутніх місячних досліджень. Він розташований на межі між темними базальтовими місячними морями та світлішими височинами, що дозволяє вивчити, як ударний вплив позначається на двох різних геологічних середовищах.