На Марсі одна людина може відчувати "весну" і "зиму" одночасно

Марсіанська атмосфера настільки тонка, що створює унікальний тепловий ефект: сонячне проміння нагріває ґрунт біля екватора до +24°C, а повітря на висоті зросту людини залишається морозним. Науковці порівнюють це з двома термометрами — один на поверхні, інший за два метри вище, і різниця між ними може бути колосальною.

NASA у своєму путівнику фактами про Марс описує це явище як «весну під ногами і зиму над головою». Така метафора ілюструє ключову особливість місцевої погоди: на Землі повітря ефективно переносить тепло, тому температура ґрунту й атмосфери сприймається як єдине ціле. На Марсі ж ці два шари майже не взаємодіють через брак газу — тиск біля поверхні становить менше одного відсотка від земного на рівні моря.

Цю особливість підтвердили спостереження марсохода Perseverance у кратері Єзеро. Прилад MEDA (Mars Environmental Dynamics Analyzer) зафіксував, що поверхня прогрівається від -83°C перед світанком до +5°C опівдні, тоді як повітря коливається між -83°C і -23°C. Аналіз даних, опублікований 2023 року, показав, що основний температурний перепад зосереджений у перших 1,45 метра над поверхнею — опівдні градієнт сягає приблизно 26°C на кожен метр висоти.

Схожу закономірність раніше фіксував і Curiosity у кратері Гейл: температура ґрунту там коливалася від +3°C до -91°C, а повітря — від -2°C до -75°C. Ґрунт реагує на зміни швидше за повітря в обох напрямках — і нагрівається, і охолоджується активніше.

Розрідженість атмосфери вже створювала виклики для техніки. Вертоліт Ingenuity мусив розкручувати лопаті з надзвичайною швидкістю, щоб літати в повітрі, густина якого становить лише близько одного відсотка від земного. Прилад MOXIE потребував спеціального насоса для збору достатньої кількості вуглекислого газу, щоб виробляти кисень.

Втім, тепла «підошва» не означає комфортних умов для людини. Атмосферний тиск на Марсі надто низький для життя без скафандра, кисню в повітрі практично немає, а поверхню постійно опромінюють ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання. Навіть сильний вітер через розрідженість повітря переносить значно менше тепла й сили, ніж вітер тієї ж швидкості на Землі. Тепло зникає майже так само швидко, як і з'являється: щойно сонце сідає, ґрунт віддає накопичену енергію в холодний космос.