Місячні дерева: як насіння з „Аполлона-14“ росте на Землі

Історія цих дерев почалася в лютому 1971 року, коли астронавт Стюарт Руса, колишній парашутист-пожежник Лісової служби США, узяв у свій особистий набір близько 2000 насінин п'яти видів дерев. Космічний корабель здійснив політ до Місяця та зробив 34 оберти навколо нього, після чого повернувся на Землю 9 лютого 1971 року.

Експеримент мав на меті з'ясувати, чи впливає космічна подорож на проростання та ріст дерев. Після повернення контейнер із насінням випадково пошкодився під час дезінфекції в карантинному комплексі, тож насіння зазнало впливу стерилізаційних газів. Попри це, більшість із них успішно проросла, і порівняння зі звичайними деревами не виявило жодних помітних відмінностей.

До космосу відправили насіння сосни ладанної, платана, ліквідамбара, секвої та ялиці Дугласа. Протягом 1975–1976 років тисячі саджанців „Місячного дерева“ розповсюдили серед шкіл, університетів, парків та урядових установ у межах святкування двохсотріччя США. Один платан висадили на площі Вашингтона у Філадельфії, сосна ладанна прикрасила територію Білого дому. Саджанці також передали Бразилії, Швейцарії, Японії та Італії.

Повного реєстру цих дерев не існує, оскільки під час розповсюдження не вели єдиного списку. Систематичне відстеження розпочалося лише 1996 року, коли вчителька з Індіани Джоан Гобл звернулася до NASA. Планетолог Девід Вільямс створив базу даних відомих місячних дерев, до якої внесли десятки збережених екземплярів, але точна кількість первинних дерев досі невідома.

Ці дерева залишаються живим нагадуванням про ранні космічні місії. Вони продовжують рости в різних куточках світу, і їхня історія пов'язана з періодом, коли NASA досліджувало межі впливу космосу на земні організми.