Landsat 9 зафіксував, як тундра Нунавуту за кілька тижнів перетворилася на осінь

Сенсор OLI на борту супутника Landsat 9 зафіксував 6 вересня долину річки Коппермайн поблизу міста Куглуктук у Нунавуті вкритою червоними, помаранчевими та жовтими відтінками. Ще 27 липня та сама територія на знімках мала суцільний зелений вигляд, без ознак сезонних змін.

Дослідники описують різницю між двома зображеннями як разючу: за кілька тижнів літній пейзаж перетворився на виразну осінню картину.

Ця частина Нунавуту, за даними аналізу NASA та Університету штату Південна Дакота, який спирається на сім років супутникових спостережень, зазвичай починає змінювати колір на початку вересня, а пік насиченості припадає на середину місяця. Це робить регіон одним із перших місць Північної Америки, де настає пік осінніх барв — на кілька тижнів раніше за ліси, які зазвичай асоціюються з «золотою осінню».

Спостерігати за цим видовищем доводиться недовго: у північних широтах період яскравих кольорів коротший, ніж у лісах південніше, і подекуди триває менше тижня.

Основний «живопис» тутешнього пейзажу створюють низькорослі рослини, пристосовані до суворого клімату: карликові верби й берези, чорниця, шикша та інші тундрові чагарники. Попри невеликий зріст, саме вони дають одні з найінтенсивніших осінніх барв на континенті.

Механізм зміни кольору однаковий по всій Північній Америці, але в Арктиці він відбувається швидше й яскравіше. Усе починається з хлорофілу, який відповідає за фотосинтез і зелений колір листя; для його постійного вироблення рослинам потрібні тепло й достатнє світло.

Коли дні коротшають, а температура знижується, вироблення хлорофілу сповільнюється, а згодом зупиняється. Наявний хлорофіл руйнується, і зелений колір зникає.

Тоді стають помітними пігменти, приховані під зеленим протягом теплого сезону: каротиноїди дають жовтий відтінок, антоціани — червоний. У тундрових рослин концентрація цих речовин особливо висока, тому барви виходять настільки насиченими.

Окрім супутникових знімків, NASA збирає дані від волонтерів у межах програми GLOBE North American Phenology Campaign: охочих запрошують щовесни та щоосені фіксувати зміни кольору листя для наукових баз даних. Такі спостереження допомагають зрозуміти, як рослини реагують на зміну кліматичних умов у довгостроковій перспективі.