Астрономи знайшли рідкісного коричневого карлика біля вмираючої зірки

Коричневі карлики — це проміжний клас космічних тіл, які не набрали достатньої маси для запуску термоядерних реакцій у своєму ядрі. Вони важчі за планети, але легші за зірки, тому їх часто називають «невдалими зірками». Нове відкриття дає важливі підказки про механізми формування таких об'єктів.

Астрономи використали дані космічного телескопа TESS, щоб виявити коричневого карлика HIP 61637 b та виміряти його масу й орбітальні характеристики. Об'єкт обертається навколо зірки, яка втричі масивніша за Сонце. Це наймасивніша зірка, біля якої вдалося зафіксувати коричневого карлика. Попри вік системи близько 396 мільйонів років, світило вже перебуває на завершальному етапі свого існування.

Науковці наголошують, що HIP 61637 b — лише сьомий коричневий карлик, для якого вдалося точно визначити вік. Орбітальні характеристики об'єкта вказують на те, що він, імовірно, сформувався за планетарним сценарієм — шляхом поступового накопичення матеріалу в протопланетному диску навколо молодої зірки. Однак його маса надто велика для типової планети, тому для остаточних висновків потрібні додаткові спостереження.

Існує дві основні теорії формування коричневих карликів. Згідно з першою, вони виникають так само, як зірки — через гравітаційне стиснення газопилових хмар, але їм бракує матерії для запуску ядерного синтезу. Друга теорія припускає, що вони формуються в дисках навколо зірок, подібно до планет. Якщо об'єкт утворився як зірка, його орбіта має бути витягнутою, а якщо як планета — майже круговою. Проте гравітаційний вплив масивного світила з часом може змінити форму орбіти, що ускладнює визначення походження таких тіл.

Відкриття HIP 61637 b наближає дослідників до розуміння природи коричневих карликів — чи є вони нереалізованими зірками, надмірно масивними планетами або окремим класом об'єктів. Це питання залишається відкритим, але кожне нове спостереження додає даних для його вирішення.