«Габбл» показав супербульбашку N44, де народжуються зорі

Телескоп «Габбл», спільний проєкт NASA та ESA, отримав зображення туманності N44, розташованої у Великій Магеллановій Хмарі. Це найбільша з малих галактик-супутниць Чумацького Шляху, що перебуває приблизно за 160 тисяч світлових років від Землі. Близькість об'єкта дозволяє астрономам детально вивчати регіони активного зореутворення, зокрема N44 у сузір'ї Золотої Риби.

Головна особливість туманності — величезна центральна порожнина, оточена щільною оболонкою з газу й пилу. Ця «супербульбашка» сягає приблизно 210 на 140 світлових років. Вона утворилася внаслідок потужних зоряних вітрів і вибухів наднових, що сталися серед масивних зірок у центрі скупчення.

Коли ці зорі розсіяли навколишній газ, витіснена речовина стиснулася й сформувала яскраву оболонку навколо порожнини. Вона світиться під впливом ультрафіолетового випромінювання масивних світил. Саме в цій ущільненій газовій структурі нині відбувається народження нових зірок.

Астрономи прагнуть з'ясувати, скільки часу минає від колапсу холодних газових хмар до запуску термоядерної реакції в надрах молодої зорі. N44 є цінним об'єктом для таких досліджень, оскільки її середовище містить мало важких елементів — подібно до умов раннього Всесвіту.

У межах дослідження №14689 «Габбл» каталогізував майже пів мільйона об'єктів. Серед них — близько 30 тисяч зірок доголовної послідовності, тобто молодих світил, у ядрах яких ще не розпочалося перетворення водню на гелій. Таку кількість вдалося зафіксувати завдяки високій чутливості та просторовій роздільній здатності телескопа, що дозволяє розрізняти навіть тьмяні об'єкти в щільних зоряних скупченнях.

Окремо дослідники відзначили нещодавні спостереження «Габбла» за наслідками вибуху «гелієвої нової» V445 Puppis — єдиної відомої в нашій галактиці. Понад 20 років цю систему приховувала щільна хмара пилу, а тепер усередині неї виявлено унікальні космічні «кулі», що рухаються зі швидкістю близько 32 мільйонів кілометрів на годину.