Дрон із вибухівкою біля Антонова: деталі атаки на аеропорт Лейпцига

Увечері 4 серпня поблизу аеропорту Лейпциг-Галле знайшли безпілотник, споряджений вибухівкою. Апарат перебував неподалік українського вантажного літака Антонов, проте вибух не стався — пристрій знешкодили.

За версією німецьких слідчих, до операції причетні двоє підозрюваних: громадянин Росії та громадянин Білорусі. Росіянина пов'язують із ГРУ і вважають організатором, який відповідав за планування та логістику. Білоруса німецькі спецслужби описують як «агента одноразового використання»: до Шенгенської зони він в'їхав через Латвію приблизно за тиждень до атаки, після чого міг виконувати завдання безпосередньо на території Німеччини.

Російський підозрюваний дістався Німеччини через Туреччину, згодом виїхав до Сербії та повернувся до Росії. Німецькі служби вже мали інформацію про його можливий зв'язок із ГРУ, однак стеження за ним не встановили — через обмежені ресурси.

За даними німецьких чиновників, для атаки могли підготувати три безпілотники, оснащені вибухівкою. Один із них опинився просто біля літака Антонов, у якому було близько 25 тисяч літрів авіаційного пального. Сам дрон був саморобним: його зібрали з доступних деталей, частину яких виготовили методом 3D-друку.

Після удару правоохоронці виявили неподалік аеропорту антенну конструкцію, яку, ймовірно, використовували для керування дронами. На ній знайшли сліди ДНК, що раніше фігурували у справах у Фінляндії та Литві. Слідчі також виявили можливі схованки для зберігання вибухівки. Компоненти для атаки могли доправити до Німеччини через Болгарію та Сербію, а потім заховати поблизу аеропорту.

Розслідування Німеччина координує з Литвою, Польщею, Латвією та Фінляндією, а також контактує з американським ФБР. Росія причетність до атаки заперечує, тоді як німецькі міністри внутрішніх і закордонних справ раніше публічно поклали відповідальність за інцидент на Росію.

Інцидент викликав жорстку реакцію в Європі. Найближчими тижнями країни ЄС обговорять обмеження на туристичні візи для росіян, скорочення свободи пересування російських дипломатів і нові санкції проти суден так званого тіньового флоту. Брюссель готує масштабний санкційний пакет, під який можуть потрапити близько 1 600 людей і компаній, пов'язаних із фінансуванням російської військової машини. Німеччина вже закрила російське консульство в Бонні, припинила роботу культурного центру в Берліні та посилила перевірки громадян Росії на кордонах.

Водночас ЄС шукає способи збільшити фінансову підтримку України, зокрема для посилення її протиповітряної оборони. Прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін заявив, що Росія стає дедалі безрозсуднішою на території Євросоюзу, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала ситуацію новою реальністю Європи.