Curiosity знайшов на Марсі отвори, які не мають простого пояснення

Апарат NASA Curiosity працює на Червоній планеті вже 14 років, досліджуючи кратер Гейл. За цей час він зафіксував чимало геологічних особливостей — від незвичних мінералів і текстур порід до блакитних заходів сонця й затемнень, спричинених двома марсіанськими супутниками. Більшість місцевих загадок зрештою отримувала пояснення, але цього разу знахідка виявилася іншою.

Отвори помітили, коли марсохід піднімався долиною Валле-Гранде — широкою долиною, що прорізає багаті на сульфати шари гори Шарп у центрі кратера. Ями на Марсі самі собою не новина: там, де є геологічні особливості та сліди метеоритних ударів, заглиблення трапляються часто. Але ці отвори — маленькі й неглибокі — не схожі на жодну з відомих форм, які досі спостерігали на планеті.

Зазвичай невеликі порожнини в корінній породі пояснюють просто: галька або мінеральні конкреції, вкраплені в м'якшу породу, чинять опір ерозії довше за основу, а потім вивітрюються, залишаючи по собі заглибини. У нових ям риси інші: вони нетипово широкі та мілкі, а поруч немає очевидних слідів гальки чи конкрецій, які могли б там колись бути.

Щоб розібратися, задіяли два інструменти. Сканер Mars Hand Lens Imager (MAHLI) зняв ями зблизька, а камери Mastcam зробили перекривні стереознімки довколишньої місцевості. Дослідники сподіваються поєднати ці дані й побудувати тривимірні моделі поверхні, щоб виміряти форму та глибину отворів. Це, як передбачається, згодом допоможе встановити й причину їхньої появи.

Тим часом Curiosity досягнув важливої позначки у своєму підйомі — набрав 1000 метрів висоти. Цю віху відзначать наприкінці серпня 2026 року. Сенс сходження не лише в кращому огляді: вершина гори Шарп піднімається на 5,5 кілометра над дном кратера, а її осадові шари зберігають записи про різні періоди накопичення осадів у геологічній історії Червоної планети.