BepiColombo виходить на орбіту Меркурія: місія перевірить теорію походження Місяця

Місія BepiColombo, спільний проєкт Європейського космічного агентства та японського JAXA, наближається до ключового етапу — виходу на орбіту Меркурія. Апарат вирушив у дорогу 2018 року, а вирішальний маневр заплановано на осінь, імовірно на листопад.

На борту перебувають два орбітальні модулі з приладами для детального аналізу хімічного та мінерального складу поверхні планети. Саме ці вимірювання мають показати, де і за яких умов сформувався Меркурій.

Одна з гіпотез стосується походження Місяця. За нею, приблизно 4,5 мільярда років тому Меркурій зіткнувся з прото-Землею, а викинуті уламки згодом утворили супутник Землі.

Професор Джерейнт Джонс, головний науковець проєкту BepiColombo від Європейського космічного агентства, описав можливий перебіг подій: "Гдесь у далекому минулому, 4,5 мільярда років тому, коли всі планети формувалися з уламків навколо Сонця, вважається, що Меркурій почав утворюватися, з'явилася планета середнього розміру, а потім у неї врізався ще один великий планетозималь, який зірвав її зовнішню кору". Саме цим він пояснює надзвичайно високу щільність матеріалу, що залишився.

Ядро Меркурія, переважно залізне, становить близько 65% маси планети, тоді як у Землі цей показник — лише 32%. Професор Дірк Шульце-Макух із Берлінського технічного університету припускає, що втрачений Меркурієм матеріал міг стати основою для формування Місяця.

Дослідники з Університету Аризони пропонують інший сценарій: Меркурій міг зіткнутися з тілами, з яких пізніше постали Земля і Венера, тож частина його поверхні опинилася саме в них.

Додаткові дані дала місія Messenger NASA, яка працювала у 2011–2015 роках: вміст калію й торію на Меркурії виявився близьким до марсіанських значень. Йоганнес Бенкхофф, дослідник місії BepiColombo, зауважив, що калій швидко випаровується за високих температур, а торій витримує навіть екстремальне нагрівання. За його словами, на Меркурії калію фіксують значно більше, ніж очікували, і це може вказувати, що потужне зіткнення не лише змістило планету на сучасну орбіту, а й змило більшу частину її кори.

BepiColombo об'єднує два апарати — Mercury Planetary Orbiter і Mercury Magnetospheric Orbiter. Місію назвали на честь італійського вченого Джузеппе "Бепі" Коломбо, який відіграв ключову роль у підготовці місії NASA Mariner 10 до Меркурія.

Менеджерка місії Санта Мартінес наголосила, що Меркурій — надзвичайно складна ціль: до нього важко дістатися і важко працювати поблизу через близькість до Сонця. За її словами, унікальність місії в тому, що вперше в історії космічних досліджень до Меркурія одразу відправляють два апарати, які вийдуть на його орбіту, і це відкриє новий розділ у розумінні Сонячної системи.