Арктичний сезон танення припинив видовжуватися після 2010 року — дослідження NASA

Супутникові дані за 1979–2023 роки показали, що подовження сезону танення в Арктиці відбувалося переважно за рахунок пізнішого осіннього замерзання, а не раннього початку танення навесні. Від 1979 року цей період став довшим приблизно на 40 днів.

Основні зміни припали на період до 2010 року. У 2000-х швидке скорочення крижаного покриву відкривало темнішу поверхню океану, яка поглинала більше сонячного світла. Через це осінь замерзала пізніше, і сезон танення розтягувався.

Приблизно з 2010 року картина змінилася: інший характер хмарності зменшив кількість сонячного випромінювання, що доходить до Північного Льодовитого океану. Це стабілізувало тривалість сезону танення, хоч щорічні коливання залишаються значними.

Стабілізація не означає відновлення льоду. Сучасний крижаний покрив переважно молодший і тонший за багаторічний лід, який раніше траплявся частіше, тому він сильніше реагує на хмарність, шторми та вітри.

"Тривалість сезону танення тепер значно більше залежить від атмосферних впливів, оскільки лід уже тонший і вразливіший", – зазначила співавторка дослідження, дослідниця льоду Центру космічних польотів імені Годдарда NASA Лінетт Буаваер.

Дослідники не виключають, що нинішня стабілізація тимчасова. На північ від Гренландії та в районі Канадського Арктичного архіпелагу ще зберігається товстий багаторічний лід. Якщо він і далі стоншуватиметься, це може дати нову хвилю швидкої втрати льоду.

За даними роботи, Арктика нагрівається майже вчетверо швидше за глобальний середній показник, а решта льодового покриву суттєво тонша, ніж кілька десятиліть тому.