5 місць в Україні, які найкраще видно з космосу

Завдяки сучасним супутниковим системам, зокрема Landsat та Copernicus, можна спостерігати за найвіддаленішими куточками планети. Деякі об'єкти в Україні настільки великі або контрастні, що їх регулярно публікують у матеріалах космічних агентств.

Олешківські піски на Херсонщині — один із найпомітніших природних утворень. У 2019 році NASA Earth Observatory опублікувала окремий матеріал зі знімком супутника Landsat 8. Світлий піщаний масив площею близько 161 квадратного кілометра різко виділяється на тлі зеленого лісового ландшафту. У найширшому місці він сягає приблизно 15 кілометрів, а окремі дюни підіймаються до 5 метрів. Навколо масиву свого часу висадили соснові ліси, щоб стримати поширення пісків, і ця межа чітко проглядає на супутникових фото.

Сиваш — система мілководних солоних лагун між материком і Кримським півостровом — виглядає з орбіти як складний візерунок із води та суші. Європейська програма Copernicus публікувала його знімки як «зображення дня». Завдяки численним затокам, островам і вузьким смугам суші водойма має унікальну форму, а відтінки води можуть змінюватися залежно від пори року.

Дельта Дунаю на південному заході України — ще один об'єкт, який фотографували з супутника Earth Observing-1. Кілійська частина дельти, найпівнічніша та наймолодша, сформувалася приблизно 300–400 років тому. Перед впадінням у Чорне море річка розпадається на рукави, канали та озера, утворюючи заболочені ділянки. На знімках можна розрізнити давні берегові лінії та піщані пасма. Значна частина цієї території входить до Дунайського біосферного заповідника, а поблизу центру розташоване місто Вилкове.

Кривий Ріг виділяється з космосу завдяки промисловому ландшафту. Дослідження, опубліковане у 2024 році в журналі Frontiers in Environmental Science, використало супутникові дані Google Earth для картографування територій, змінених гірничими роботами. Науковці ідентифікували 17 великих кар'єрів, 37 великих відвалів і 9 хвостосховищ. Лише відвали займають близько 6900 гектарів, а хвостосховища — ще приблизно 6530 гектарів. Загалом порушені землі охоплюють територію, співмірну майже з половиною площі міста. З супутника ці об'єкти виглядають як величезні геометричні вирви та насипи, що тягнуться на десятки кілометрів.

Ще один об'єкт став помітним з орбіти через своє зникнення. Після руйнування Каховської ГЕС 6 червня 2023 року вода почала стрімко відступати, і на знімках NASA видно, як на місці колишнього водосховища поступово оголюється дно. Супутники дозволили відстежувати зміни берегової лінії та втрату води в каналах на півдні України на площі, яку неможливо охопити наземними спостереженнями.