Коли виповнилося Ісусу тридцять років, настав Йому час вийти до людей із своєю наукою. І прийшов Він на ріку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися від Нього.
Прихід Ісуса здивував Іоанна. Адже він знав, що Спаситель безгрішний і не потребує спокутування гріхів.
Коли Ісус хрестився від Іоанна, розкрилися небеса, і побачив Іоанн Духа Божого, котрий сходив, мов голуб, і спускався на Нього. І пролунав голос із неба, промовляючи: "Це Син Мій улюблений, в Ньому Моє благовоління".
Свято хрещення Господа ще називають Богоявленням. Бо при хрещенні Христа-Спасителя було з'явлення Пресвятої Трійці, а також особливо урочисте з'явлення Спасителя, який всенародно розпочав своє відкрите служіння в ім'я визволення світу.
У день Богоявлення в пам'ять про хрещення Ісуса у Йордані християни освячують воду в річках, ставах, озерах, джерелах, криницях. Напередодні Йордану вирубають у кризі великий хрест. З уламків криги та снігу вимуровують хрест, біля якого будують з льоду престол, царські врата, які оздоблюють ялинковими або сосновими гілками.
Після відправи священик занурює в ополонку хрест, освячує ним воду, яку люди набирають у різний посуд і несуть додому. Цього дня дівчата нею вмиваються, "щоб лиця красні були"; нею напувають худобу, "щоб краще плодилася", кроплять хату і всі господарські будівлі. Свячену воду зберігають увесь рік, вживаючи її від усіляких хвороб.
Богоявленню передує голодна кутя. Протягом цього дня люди дотримуються суворого посту. Вечеряти, як і на святвечір сідають тоді, коли на небі засяє перша зоря. Перед вечерею всі члени сім'ї п'ють по кілька ковтків свяченої води. Назва "голодна кутя" пов'язана із традиційним хліборобським укладом життя українців. Адже вона наступає одразу після старого Нового року, тобто тоді, коли про новий врожай господар тільки мріє, а про минулорічний уже не нагадують засіки в коморі. Отже, і сама назва, і кількість страв на столі мають символічне значення. Існувало чимало вірувань та прикмет, пов'язаних із Водохрещем. Якщо в цей день дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тижня треба сіяти пшеницю, що "вродить, як гай!"; якщо на Водохреща день ясний, то хліба виростуть чисті.
Але січень багатий не тільки на релігійні свята. Саме цього місяця відбулися доленосні для українського народу події.
Так, 22 січня 1918 року Центральна Рада видала четвертий Універсал, у якому проголошувалось, що Українська Народна Республіка "стає самостійною, ні від кого незалежною, Вільною, Суверенною Державою Українського Народу".
А через рік, 22 січня 1919 року в Києві Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софійському майдані злуку всіх українських земель (західних і східних) в одну Українську державу. В теперішній час 22 січня відзначається як День соборності України з нагоди Акту Злуки УНР та ЗУНР.
